До зими
Моя голомоза зима
Хмарами
Мозолями
Минуле – моя тюрма
Майбутнє – моя труна
Теперішнє – бій з вітряками
Зима анулює зміст
Зима зневажає розум
Всі вірші коту під хвіст
Вмирає протагоніст
Не вийшовши з-під наркозу
Зима
Ця незрима зима
Під снігом лежить озима
Тюрма моя без ярма
Труни взагалі нема
Лишилася гола рима
0 коментарів