По Буковскі

Блоґ: Роман Стадник

Цієї ночі хочеться запостити щось таке:

за мотивами Буковскі

Твоя шкіра як мармур гладка і цупка
Ні тобі подряпини ні жодної волосини
Твої коси кольору молдавського коньяка
І очі сполоханої дитини

Ти любиш рахувати метеорити і падаючі зірки
Загадуєш бажання коли на годиннику однакові числа
Я вивчив всі мапи дороговкази та путівники
Але твоя канатна дорога у небі повисла

Ніч кажуть мати усіх речей
Я виходжу щоночі у цілодобові
Бо горілка п’янить як любов і так само пече
Але ліпше цироз ніж смерть у петлі від любові

Твоя шкіра така що я шкірюсь як миршавий пес
Твої коси такі що не хочеться коньяку
У юрбі серед п’яних поеток і поетес
Твою постать шукаю незриму тривку і м’яку