Дещиця дощу у правиці небес...
Дещиця дощу у правиці небес
На басових струнах знекровлений клен
Калатають краплі палкий полонез
Кільцюючи зливу неначе рефрен
Ця осінь це музика вижовклий джаз
Лінолеум листя в квартирі вітрів
Це все що тримало і стримало нас
Від паперті ринв у криницях дворів
Від хтивої похоті тьмяних харизм
Від хору фальшивих розпечених нот
Лиш дим що над домом струною повис
На час прикриває марноту марнот
2 коментарі
Цариця натхнення в ній вічно жива.
Від болю до пафосу наче й не крок,
Мабуть трохи більше. Гордині шнурок
Застряглий на шиї і знов пустота –
Ну, як Вам, Романе примітка така?))