Я народжений в лоні рекламних вітрин...

Блоґ: Роман Стадник

я народжений в лоні рекламних вітрин,
у полоні неону, на тлі оракалу,
серед теплих мівін і підгнилих цитрин,
за стоячим столом приміського вокзалу.

серед гала вогнів і галонів бухла
моя кров наче віск застигає у венах,
а в стаканах уже закипає смола,
це журба,як змія, як гадюка зелена

перемелює сни і молитва скупа
не зірветься із губ,наче яблуко з гілки.
ніч приходить, як завжди, волога й липка,
це крізь неї являється привид горілки.

і розмочених в спирті у лоні вітрин
нас усіх, як худобу таврують штрих-кодом
і вганяють у нетрі тісних домовин
це суспільство, що так і не стало народом.