Глибина
коли мотузка як рука обніме тіло
і глибина неначе глек вина
ти посміхнешся як скажений Чикатіло
в дитячих снах
коли об стінку розіб'єш усю посуду
пірнаючи всім тілом у судоми
ти розірвеш її мов ляльку вуду
і віднесеш в свої сади Содому
мороз по шкірі мов німа омана
червона кров і чорний чорнозем
з перверзій зір росте твоя нірвана
нічних екзем
0 коментарів